Договір довічного утримання: що важливо знати?

Передати майно іншій особі в обмін на довічне утримання та догляд — така можливість передбачена цивільним законодавством України.

Але що саме передбачає такий договір і які права та обов’язки виникають у його сторін?

Що таке договір довічного утримання (догляду)?

Відповідно до статті 744 Цивільного кодексу України, за договором довічного утримання (догляду) відчужувач передає набувачеві у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, а також рухоме майно, яке має значну цінність.

Натомість набувач зобов’язується довічно забезпечувати відчужувача утриманням та/або доглядом.

Хто може бути сторонами договору?

Відчужувачем може бути фізична особа, незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Договором також може бути передбачено, що набувач забезпечуватиме утримання та/або догляд іншої особи, визначеної у договорі, а не безпосередньо відчужувача.

Що саме може отримувати відчужувач?

У договорі сторони мають право визначити види матеріального забезпечення та догляду, які повинен надавати набувач.

Зокрема, це може бути:

• забезпечення харчуванням;

• забезпечення необхідною допомогою та доглядом;

• надання коштів;

• забезпечення іншими видами матеріального забезпечення, визначеними договором.

Якщо набувач зобов’язується забезпечити відчужувача житлом, у договорі має бути конкретно визначено, в якій частині житлового приміщення він має право проживати.

Матеріальне забезпечення має грошову оцінку

Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має отримувати відчужувач, підлягає грошовій оцінці.

Його розмір та інші умови забезпечення визначаються сторонами у договорі.

Чи може набувач одразу продати отриману квартиру або будинок?

Ні.

Хоча право власності на майно переходить до набувача, закон встановлює обмеження щодо розпорядження таким майном. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, обмінювати майно, передавати його у заставу чи відчужувати його іншим способом.

Крім того, стягнення на це майно не може бути звернено протягом життя відчужувача.

Яка форма договору?

Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Якщо предметом договору є нерухоме майно, право власності набувача підлягає державній реєстрації відповідно до вимог законодавства.

Що буде, якщо набувач не виконує своїх обов’язків?

Договір довічного утримання — це серйозне правове рішення, яке передбачає взаємні права та обов’язки сторін.

Якщо набувач не виконує або неналежно виконує свої обов’язки, договір може бути розірваний судом на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої його укладено.

Водночас втрата або пошкодження майна, переданого набувачеві, не припиняє та не зменшує його обов’язків щодо відчужувача.

Після смерті відчужувача набувач також зобов’язаний поховати його, навіть якщо такий обов’язок прямо не був передбачений договором.

Головне — уважно визначити умови договору

Що саме має отримувати відчужувач? Який обсяг догляду повинен забезпечувати набувач? Де проживатиме відчужувач? Який розмір матеріального забезпечення він отримуватиме?

Усі ці умови варто максимально чітко визначити у договорі, щоб у подальшому уникнути непорозумінь та спорів.

Перед укладенням договору довічного утримання (догляду) рекомендуємо отримати детальну консультацію нотаріуса та уважно ознайомитися з усіма його умовами.

Правове регулювання договору довічного утримання (догляду) визначено главою 57 Цивільного кодексу України.

Перелік державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів Донецької, Луганської та Харківської областей з актуальними контактними даними можна знайти на офіційному вебсайті Харківського МРУ https://www.kharkivjust.gov.ua/struktura-upravlinnya