Безбар’єрність у захисті прав дитини: право бути почутою

Безбар’єрність — це не лише доступність фізичного простору чи державних послуг. Це також створення умов, за яких кожна людина може реалізувати свої права, повідомити про їх порушення та отримати належний захист.

Особливого значення цей принцип набуває у питаннях захисту дітей від насильства.

Що змінилося?

11 серпня 2026 року внесено зміни до Порядків реагування на випадки насильства, зокрема булінгу, та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти.

Оновлені правила передбачають більш чіткий механізм виявлення та реагування на випадки насильства, а також врахування думки дитини під час розгляду відповідної ситуації.

Основні зміни

Виявлення ознак насильства

Визначено перелік поведінкових та фізичних сигналів, які можуть свідчити про те, що дитина зазнає тиску, насильства або іншої шкоди.

Повторюваність випадків

Насильство вважається систематичним, якщо відповідні дії повторилися два і більше разів протягом року, навіть якщо перший випадок не був офіційно зареєстрований.

Оперативне реагування

Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення про випадок протягом однієї доби.

У разі підтвердження ознак насильства відповідна інформація передається до поліції та служби у справах дітей у встановлений строк — не пізніше трьох годин.

Доступні способи повідомлення

Про випадок насильства може повідомити будь-який учасник освітнього процесу.

Звернення може бути:

- усним;

- письмовим;

- телефоном;

- електронною поштою;

- анонімним.

Право дитини бути почутою

Дитина має право висловити власну позицію під час розгляду ситуації.

Її думка фіксується у відповідних матеріалах, а слухання проводиться у присутності батьків та психолога або соціального педагога.

Що робити, якщо дитина зазнає насильства?

1. Подбайте про безпеку дитини

Якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю дитини, насамперед необхідно забезпечити її безпеку та звернутися по невідкладну допомогу.

2. Повідомте про ситуацію

Звернутися може сама дитина, її батьки, педагог, інший працівник закладу освіти або будь-який учасник освітнього процесу, якому стало відомо про можливий випадок насильства.

Повідомити можна:

усно → письмово → телефоном → електронною поштою → анонімно.

Необхідно повідомити про те, що сталося, коли та де це відбулося, хто може бути причетним і які обставини відомі.

3. Зверніться до керівника закладу освіти

Повідомлення про випадок насильства подається керівнику закладу освіти або іншій уповноваженій особі відповідно до встановленого порядку.

Керівник має розглянути повідомлення протягом однієї доби.

4. Очікуйте належного реагування

Якщо ознаки насильства підтверджуються, керівник закладу освіти повідомляє відповідні органи — зокрема поліцію та службу у справах дітей — у встановлений строк.

5. Дитина має право висловитися

Під час розгляду ситуації дитині має бути надана можливість висловити свою позицію.

Її думка підлягає фіксації у матеріалах розгляду.

6. Якщо ситуація не вирішується — шукайте додатковий захист

Якщо реагування не відбулося або права дитини продовжують порушуватися, необхідно звернутися до компетентних органів та служб, які здійснюють захист прав дитини.

У випадках, коли йдеться про можливе кримінальне правопорушення або безпосередню загрозу дитині, слід звертатися до поліції.

Важливо пам’ятати

Мовчання не повинно бути бар’єром для отримання допомоги.

Дитина має право на безпеку, повагу до її гідності та захист від насильства.

А дорослі, які помітили ознаки насильства або дізналися про відповідний випадок, мають не залишатися осторонь.

Безбар’єрність — це коли звернутися по допомогу може кожен.

Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України продовжує інформувати громадян про механізми захисту прав та можливості їх реалізації.