Примус у цифровому середовищі: шантаж та погрози онлайн

Розвиток цифрових технологій зумовив появу нових форм протиправного впливу на особу. Соціальні мережі, месенджери та інші онлайн-платформи дедалі частіше використовуються як інструменти здійснення психічного тиску, зокрема у формі шантажу та погроз.

Нормативне визначення

Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України не є кримінальним правопорушенням діяння особи, яка діяла під впливом фізичного або психічного примусу, якщо внаслідок такого впливу вона не могла керувати своїми діями чи бездіяльністю.

Цифровий вимір примусу

У сучасних умовах психічний примус може реалізовуватися через:

— погрози застосування насильства, надіслані засобами електронного зв’язку;

— шантаж шляхом поширення конфіденційної інформації або персональних даних;

— систематичний тиск із використанням цифрових платформ з метою примусити особу до певної поведінки.

Юридичне значення

Оцінка впливу примусу здійснюється з урахуванням інтенсивності тиску, конкретних обставин справи та здатності особи протидіяти такому впливу. Якщо встановлено, що особа не могла керувати своїми діями, кримінальна відповідальність виключається. Водночас особи, які здійснюють шантаж або висловлюють погрози, можуть нести відповідальність за іншими статтями Кримінального кодексу України.

Практичні рекомендації

У разі отримання погроз або фактів шантажу в онлайн-середовищі доцільно:

— зафіксувати та зберегти електронні докази;

— обмежити контакт із правопорушником;

— звернутися до правоохоронних органів.

Цифровий простір не є поза межами правового регулювання.

Захист прав і свобод людини поширюється і на онлайн-середовище.