Одним із ключових напрямів розвитку є комунікаційна безбар’єрність — підхід, за якого інформація, роз’яснення та процедури є доступними незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Комунікаційна безбар’єрність передбачає, що кожна людина має можливість:
— отримати інформацію у зрозумілій формі;
— орієнтуватися у своїх правах та обов’язках;
— безперешкодно взаємодіяти з органами юстиції.
У практичному вимірі це означає:
— використання простої та зрозумілої мови у роз’ясненнях та документах;
— надання консультацій із урахуванням індивідуальних потреб людини;
— можливість залучення перекладача жестової мови;
— адаптацію інформаційних матеріалів для людей із порушеннями зору (зокрема, використання шрифту Брайля або збільшеного шрифту);
— створення зручної навігації в установах та доступних каналів комунікації.
Водночас важливо розуміти, що навіть за умов повної фізичної доступності установи людина може стикатися з бар’єрами саме через складність сприйняття інформації.
Саме тому комунікаційна складова є невід’ємною частиною забезпечення доступу до правової допомоги.
У сучасних умовах органи юстиції також використовують різні канали взаємодії:
— телефонні консультації;
— електронні звернення;
— онлайн-роз’яснення та інформаційні ресурси.
Це дозволяє людині обрати найбільш зручний спосіб отримання інформації.
Важливо, що ефективна комунікація передбачає не лише інформування, а й переконання у тому, що людина правильно розуміє зміст отриманої інформації, свої права та можливі правові наслідки рішень.
Комунікаційна безбар’єрність є складовою Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні та спрямована на забезпечення рівного доступу до послуг для всіх громадян.
Зрозумілість, відкритість та доступність інформації — це основа довіри до держави та важливий крок до того, щоб кожна людина могла реалізувати свої права.